Суббота, 24 июня 2017
Как Россия реально относится к крымчанам и Крыму - пример из 1990-х

В материале, что ниже, представлено повествование о ситуации в Крыму (АРК) 20-ю годами ранее, когда Россия любила Крым чуточку меньше и отключала газ как и всей Украине. Всё лицемерие России по отношению к своим соседям, гражданам да и просто людям.

Данный материал может быть (может быть, а не обязательно станет) показательным и поучительным для крымчан, которые так наивно думали, что при/под Россией им будет житься лучше, чем под/при Украине.

Каждый ватник Крыма расплачивается за свою тупость Каждый из жителей Крыма обязан ощутить на себе законы диалектики и нормы морали и права. Нельзя требовать от Украины каких-то благ, оккупировав её территорию. Аннексировал Крым – плати сам за него. Какие вообще претензии к Украине? Скажите спасибо, что ещё раньше не отключили электричество вместе с водой.


Почитала вот это все кудахтанье от имени типо "проукраинских крымчан" возмущенных и сижу, думаю. У моей мамы сегодня день рождения, а она сидит без света. Но ничего, не жалуется. Моя мама еще не такое пережила. Мы с ней и на электроплитке когда-то готовили, когда в 90-е Россия любила Крым чуть меньше и отключала газ, как всей Украине, без поблажек.

И что такое отопление зимой мы много лет вообще не знали. Крым же, тепло, зачем отопление? И веерные отключения электроэнергии, жизнь при свечках, мытье посуды в тазике и вместо душа – поливание себя из ведра с водой, которое на еле живом газе могло греться полдня. И так годами, годами!

Но вот что интересно, никто тогда не проклинал Россию, которая что-то там отключила. А теперь вдруг читаю истерические филиппики "доколе нас будут считать предателями и наказывать?" "верните свет, вы делаете нас заложниками"! и прочее ко-ко-ко.

Это всего-то несколько часов прошло!

У крымских жителей какое-то, ей-богу, раздутое до небес эго. Одни возомнили, что они присоединили Крым к России, потому что сходили на опереточный референдум, результаты которого были написаны еще десять лет назад, когда после первого Майдана, гэбэшные стратеги разработали свой план Бэ на случай нового проявления непокорности украинцев. А другие вдруг решили, что вся эта блокада – ради их наказания. Вообще-то нет.

Блокада нужна для того, чтобы сделать кражу Крыма как можно более дорогостоящей для оккупанта, максимально расходной, невыгодной.

А не для того, чтобы досадить какой-то тете Клаве лично. И сочувствующие туда же подтянулись. Нам надо хорошо себя вести, а то Крым нас не полюбит обратно и не вернется! Извините, вы что, идиоты? Вы думаете, упоротая вата способна прекратить ненавидеть Украину, если ей дать электричество, воду, продукты, бензин и халвой еще сверху присыпать? А те, кто не упоротая и не вата, но скулит сейчас о том, что их "наказывают", на самом деле никакие не проукраинские. Это те, кому в принципе безразлично, Украина или Россия, лишь бы их собственный комфорт не пострадал.

Такие наподобие встречающихся у нас теперь индивидуумов "я был за Майдан, но где мой доллар по 8"? В блокаде Крыма виноват оккупант – Россия. Первопричина всех этих неприятностей – в Москве.

Пишите жалобы туда: Ново-Огарёво, Путину.

https://www.facebook.com/cehanasyan/posts/916366808444037


https://www.facebook.com/dmitro.vovnyanko/posts/883022205144806

Не втримався і переглянув в кінці дня блоги на Ехо Москви... Блоги про блекаут у Криму – трьох типів.

Тип перший – "всєм касіть укроп – дайтє касу!!!"  Це – знайомо. Таких у нас чимало було. Деякі ще й зараз гниють – у ДАП, під Лутугіно, під Дебальцево, під Широкіно. У нас багато землі, де нових "косунів" поховати – знайдемо. Вже навчені.

Тип другий – "чого ви добилися? Думаєте Крим назад вернеться? Тільки татарам життя ускладнили..."
Ну, це цілковито по-московськи, аби не висловитися міцніше. Тонко так, підленько натякнути, Крим ми вам, мовляв, не віддамо – тому він назад не повернеться. І татарам тепер життя ускладнимо до межі – хіба вам їх не шкода? Особливо гидотно – коли це говорять російські "ліберали".

Ну – теж не здивували. На чому закінчується російський демократ – дуже влучно зауважив ще Володимир Винниченко. 

І нарешті третій тип – "більше за всіх постраждали пенсіонери, вагітні, хворі і діти, навіщо це? Всі ж люди, хіба не можна порозумітися"

................... Як би тут сказати, аби не висловитися?

Колись – було можна. Році так у 2005-му, після того Майдану, я був настільки налаштований розумітися, що чимало знайомців мене називали колаборантом.

Але тоді було не порозуміння. Були армії тролів, як з натхненням і з задоволенням полоскали в лайні мою мову, історію мого народу, доказували мені що українців не існує, а Україна – штучний проект. Були тони принижень моєї національної гідності – діяння у самій Росії цілком підсудного. Були вимкнення моєї країни від газу – коли російське ТБ показували загасаючі пальники і сміялася що на машинах в Україні відтепер тільки дві педалі – газ Путін вимкнув. Були зелені чоловічки у Криму – російські горлорізи. Були російські громадяни Стрєлков, Бородай, Бабай та Моторола, які припхалися на Донбас аби убивати українців.

Був прикордонний КПП "Новоазовськ" який москалі вночі трощили мінами, а зранку махали ручками, й гидотно посміюючись, цікавилися: "Що, пострілюють у вас?". Я все пам'ятаю.

Були поранені товариші, убиті товариші... Розумієте? Убиті... Такі, яких назад уже не повернеш.

А ще були біженці – у Києві, у Запоріжжі, у Дніпрі. Люди, у яких відібрали все – домівку, роботу, нажите майно. Лишили тільки життя – але його теж ускладнили до межі, які проблеми ще виникнуть у дітей які в ніжному віці пережили обстріли і відчуття, що тебе хочуть убити за одне те, що ти – українець, про те хіба що Господь Бог відає.

Другу світову і Голодомор ми не пережили остаточно ще й досі. Скільки ми переживатимемо наслідки цієї, принесеної Москвою війни – я не уявляю.

Як ви гадаєте, можемо ми порозумітися після ЦЬОГО???

Що? Люди які про те запитують, самі не стріляли, не вимикали, не знущалися? А скільки вони набили рил тим хто стріляв, знущався і вимикав нам газ? Ах, не скільки? Тобто мою країну гвалтували за їхньої мовчазної та бездіяльної згоди?

Тоді чим вони кращі за тих хто стріляв?

Насправді все очевидно. Вони нервують, бо раптом зазирнули в нашу реальність. Зазирнули – і жахнулися. Збагнули, що жити в такій реальності вони не хочуть. Шкода – нас не питали про те взагалі.

А Боржомі пити пізно – ми у цій реальності уже живемо. І відстоявши країну під першим ударом, розумітися на позиції пограбованого, приниженого і побитого – ми не збираємося. Тому подібні ситуації – не останні. Все тільки починається.

Вони принесли нам війну. Тепер – війна прийшла до них.

Ласкаво просимо!

blog comments powered by DISQUS back to top

Также по теме: